Реферат: Банківська і страхова справа

Всі об’єкти бухгалтерського обліку в комерційному банку поділяють на чотири групи:
1) господарські засоби та їх розміщення (основні й оборотні);
2) ресурси (джерела утворення) господарських коштів;
3) функціональні обов’язки банку (статутна діяльність – процес здійснення послуг);
4) фінансові результати статутної діяльності.
До господарських засобів комерційного банку належать:
– грошові кошти;
– матеріальні цінності;
– дебіторська заборгованість (видані кредити);
– відвернуті кошти.
Кожна з названих груп засобів має певний склад.
Так, до грошових коштів належать:
– грошові кошти в касі банку – готівка в вигляді національної валюти (гривні) та в валюті іноземних держав (долари США, німецькі марки тощо);
– кошти на кореспондентських рахунках, що зберігаються в НБУ та в інших банках на правах кореспондентських відносин у національній валюті або валюті іноземних держав, розміщеної в банках країни або в банках іноземних держав;
– кошти, вкладені в цінні папери (акції, облігації, векселі,
зобов’язання державної скарбниці, сертифікати тощо);
– кошти на зервному рахунку в НБУ.
Другу категорію господарських засобів банку становлять матеріальні цінності (майно), тобто:
– основні засоби – предмети, що мають тривалий термін експлуатації – більше одного року. Для відшкодування їхньої вартості банк щомісячно нараховує знос (амортизацію) з включенням його суми в видатки. Норми зноси встановлюються державою, вони єдині для всіх підприємств та установ;
– нематеріальні активи – вартість права користування землею, водою, будовами, приміщеннями, ліцензіями, патентами, маркетинговими послугами, програмним продуктом і т.і. ЇІхня вартість відшкодовується також частинами, що включаються в видатки банку через нарахування зносу, норми якого встановлюються банком самостійно;
– малоцінні й швидкозношувані предмети (МШП);
– господарські матеріали – запасні частини, папір, бланки, канцелярські товари, фарба тощо; списуються ті включаються до складу видатків банку по мірі використання в сумі фактичних витрат на їхнє придбання.
Далі, третю групу господарських засобів становить дебіторська заборгованість, тобто кошти, які винні банкові його позичальники. Ці суми звичайно мають чималу питому вагу в господарських засобах банку й свідчать про обсяг наданих ним кредитів. Наявність кредиторської заборгованості забезпечує надходження коштів в дохід банку і отримання прибутку. Дебіторскька заборгованість належить до поняття “вартість, що самозростає”, позаяк видані кредити (позики) повертаються й погашаються позичальником з відсотками. Кредити поділяються на:
– короткострокові й довгострокові позички, видані клієнтам;
– міжбанківські кредити, видані іншим банкам;
– споживчий кредит, виданий фізичним особам;
– інші види позичок.
Також у складі дебіторсбкої заборгованості можуть бути присутні суми, видані в підзвіт, або суми перерахованих авансів, переплат або помилково списані НБУ.
Ще однією групою банківських коштів, що належать до його основних засобів, є відвернуті кошти, тобто суми, вже використаного прибутку в вигляді податків з прибутку, сум утворених фондів економічного стимулювання тощо. Вони накопичуються впродовж звітного періоду й згодом використовуються при обчисленні нерозподіленого прибутку (по закінченні року).
Всі вищезгадані кошти становлять активи банку.
Як зазначено на початку даної роботи, другою групою об’єктів бухобліку в комерційному банку є ресурси банку, які являють собою джерела утворення його господарських засобів. Ресурси поділяються на два види:
– власні ресурси;
– залучені ресурси.

Бесплатно скачать реферат “Банківська і страхова справа” в полном объеме

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *